Прислухавсь до тишини і почув,
Як Вітер стогне і плаче ,
Як його крила вмирають.
Гіркий смуток надій і розчарувань
Не покидають його ані на мить.
Сховатись він хоче
Від таких історій ,
Які нестерпно пам"ятає він.
Його сердце горить від Болю.
Душа вбила би своє прокляте безсмертя.
Це лише сон,це помилка --
Хочеться вірити йому.
Чорний ранок із затьмареним сонцем,
Цвинтар ілюзій
І віра в смерть
лише в нього лишились .